Як скласти особистий бюджет: правило 50/30/20 і альтернативи
Розбираємо правило на прикладі доходу 30 000 грн і три альтернативи для тих, кому 50/30/20 не підходить.
Кишенькові гроші варто починати давати, коли дитина вже рахує і розуміє, що за гроші купують речі: зазвичай у 6-7 років. Сума залежить не від віку, а від того, що дитина оплачує сама: порахуйте її щотижневі витрати і додайте 10-20% на заощадження. Головне правило - регулярність: однакова сума в один і той самий день, без доплат «на прохання».
Фінансові звички не з'являються з лекцій. Дитина вчиться поводитися з грошима так само, як їздити на велосипеді: пробуючи і помиляючись. Кишенькові гроші дають їй безпечний полігон, де помилка коштує 50 гривень, а не зарплату в 25 років.
Коли в дитини є власні гроші, вона вперше стикається з вибором: купити зараз чи накопичити на щось більше, взяти дешевше чи якісніше. Американське Бюро фінансового захисту споживачів (CFPB) у програмі Money as You Grow називає саме ці навички головними для дітей шкільного віку: робити вибір, порівнювати ціни і відкладати на те, чого хочеться.
Українські підлітки й самі хочуть про це говорити. В опитуванні Національного банку 2023 року серед понад 5 000 підлітків 11-18 років 86% відповіли, що про гроші треба говорити в школі, а головним джерелом знань про гроші вони назвали батьків і старших родичів.
Чіткої межі немає. Орієнтир - коли дитина вміє рахувати в межах сотні і розуміє, що гроші закінчуються. Для більшості дітей це 6-7 років, початок школи. До цього можна гратися в магазин і збирати монети в скарбничку, але регулярна сума ще не має сенсу.
Молодшим школярам краще давати гроші щотижня: тиждень для них - зрозумілий відрізок часу, і помилка швидко виправляється. Підліткам можна переходити на щомісячну суму: так вони вчаться планувати на довший строк, як дорослі з зарплатою.
Таблиці «скільки гривень у якому віці» мало що дають: у різних родин різні доходи, а в різних міст різні ціни. Надійніше рахувати від обов'язків. Спершу домовтеся, що саме дитина тепер оплачує сама, а вже потім рахуйте суму.
Сума не мусить бути великою. Важливіше, щоб вона була достатньою для реального вибору: якщо грошей вистачає тільки на один перекус, вибирати нема з чого.
Простий спосіб навчити дитину розподіляти гроші - три окремі скарбнички або три «банки» в банківському застосунку:
Пропорції обирайте разом із дитиною, наприклад 70/20/10. Що молодша дитина, то коротшою має бути ціль: для семирічки 3-4 тижні вже довгий строк, для підлітка нормально збирати кілька місяців.
Такий графік добре показати дитині: вона одразу бачить, що відкладати вдвічі більше означає дочекатися вдвічі швидше.
Тут немає однієї правильної відповіді, але є кілька міркувань.
Найважче для батьків - не втручатися. Якщо дитина витратила все в перший день і тиждень сидить без грошей, це найцінніший урок, який вона могла отримати за 400 гривень. Якщо ви доплатите, вона засвоїть інше: гроші закінчуються тільки теоретично.
Чимало українських банків пропонують дитячі картки, прив'язані до рахунку батьків. Вік, з якого можна оформити таку картку, і умови залежать від банку. Батьки бачать усі операції, ставлять ліміти і поповнюють картку з телефону. За даними опитування НБУ 2023 року, платіжна картка вже була у 58,1% підлітків 11-18 років.
Картка зручна для кишенькових на місяць: дитина бачить баланс і історію витрат у застосунку, а у вас не болить голова про готівку. Але молодшим дітям на старті корисніше готівка: купюри, які віддаєш продавцю, краще показують, що гроші закінчуються.
Цивільний кодекс розрізняє дві вікові групи:
Тобто з 14 років гроші, які підліток заробив сам, юридично його. Це хороший момент перейти від кишенькових до спільного планування: які витрати підліток бере на себе і як розпоряджається власним доходом.
Ігрова валюта, скіни, «скрині» з випадковими предметами - найпоширеніший спосіб, у який діти непомітно витрачають гроші батьків. Кілька простих кроків:
Кишенькові вчать дитину, а заощадження батьків формують для неї старт у дорослому житті. Тут працюють ті самі складні відсотки: що раніше почати, то більше роботи зроблять відсотки.
Коли дитина підросте, покажіть їй цей рахунок і графік його росту. Це пояснює складні відсотки краще за будь-який урок.
Матеріал має інформаційний характер і не є фінансовою чи інвестиційною консультацією. Перед рішеннями перевіряйте актуальні умови у банку чи фінансової установи.