Основи фінансів

Чи можна купити щастя: що 15 років досліджень кажуть про гроші й задоволення життям

Можна, але менше, ніж здається, і з важливими умовами. Найбільші дослідження останніх 15 років показують: задоволеність життям росте разом з доходом без видимої стелі, а щоденний настрій у більшості людей теж покращується, і лише в найменш щасливих 15-20% людей зростання зупиняється приблизно на 100 000 доларів на рік. Найбільше важать відсоткове зростання доходу, запас грошей на рахунку і те, на що ви їх витрачаєте.

Ілюстрація до статті «Чи можна купити щастя: що 15 років досліджень кажуть про гроші й задоволення життям»

Два різні «щастя»: оцінка життя і щоденний настрій

Більшість суперечок про гроші й щастя виникає тому, що люди під словом «щастя» мають на увазі різні речі. Науковці розрізняють два показники, і гроші впливають на них по-різному.

  • Оцінка життя (задоволеність життям). Людину просять уявити драбину від 0 до 10, де 10 - найкраще можливе життя, і сказати, на якій сходинці вона зараз. Це роздуми про життя загалом: кар'єра, статус, досягнуті цілі, порівняння з іншими.
  • Емоційне благополуччя (щоденний настрій). Як часто людина відчуває радість, спокій, сум, тривогу чи злість протягом звичайного дня. Його вимірюють питаннями про вчорашній день або короткими опитуваннями на смартфоні у випадкові моменти дня.

Людина може високо оцінювати своє життя і водночас постійно жити в стресі, або навпаки. Тому відповідь на питання «чи купують гроші щастя» залежить від того, про яке з двох «щасть» ідеться. Саме через це два найвідоміші дослідження теми довго здавалися несумісними.

2010 рік: Канеман, Дітон і знамениті 75 000 доларів

Психолог Деніел Канеман і економіст Ангус Дітон (обидва згодом стали нобелівськими лауреатами з економіки, Канеман у 2002 році, Дітон у 2015-му) проаналізували понад 450 000 відповідей щоденного опитування Gallup-Healthways: у 2008-2009 роках компанія щодня опитувала 1 000 випадкових жителів США.

Результат розділився на дві частини:

  • оцінка життя рівномірно росла з доходом на всьому діапазоні, без жодної «стелі»;
  • щоденний настрій теж покращувався з доходом, але приблизно після 75 000 доларів річного доходу домогосподарства переставав рости.

Висновок автори сформулювали так: високий дохід купує задоволеність життям, але щастя в сенсі щоденних емоцій купує лише до певної межі. Низький дохід водночас пов'язаний і з поганою оцінкою життя, і з поганим настроєм. Ще одна знахідка цього дослідження менш відома, хоча для практики вона, можливо, важливіша: низький дохід посилює емоційний біль від життєвих ударів, таких як розлучення, хвороба чи самотність.

Цифра 75 000 доларів облетіла медіа і перетворилася на «науково доведену ціну щастя». Хоча Канеман пізніше пояснив, що це просто середина категорії доходу «від 60 до 90 тисяч» в опитуванні, тобто приблизна оцінка. З поправкою на інфляцію автори у 2023 році оцінювали цей поріг приблизно в 97 000 доларів.

2021 рік: 1,7 мільйона замірів настрою і жодної стелі

Через 11 років Метью Кіллінгсворт з Пенсильванського університету перевірив висновок іншим методом. Учасники його дослідження отримували на смартфон запитання в випадкові моменти дня і оцінювали, як почуваються саме зараз, за безперервною шкалою. Так він зібрав 1 725 994 заміри настрою від 33 391 працюючого дорослого у США віком 18-65 років з доходом домогосподарства від 10 000 доларів на рік.

Результат суперечив знаменитій «стелі»: і щоденний настрій, і оцінка життя росли разом з доходом, причому з однаковим нахилом вище і нижче 80 000 доларів. Ніякої точки, після якої гроші переставали б впливати на настрій, у даних не знайшлося.

Кіллінгсворт припустив, що «стеля» в попередньому дослідженні могла з'явитися через сам метод: питання там були з відповідями «так/ні» про вчорашній день (наприклад, чи відчували ви вчора радість), а такі питання погано розрізняють «добре» і «дуже добре».

2023 рік: опоненти об'єдналися, і праві виявилися обидва

Замість того щоб роками сперечатися в наукових журналах, Кіллінгсворт і Канеман провели так звану змагальну співпрацю: спільно переаналізували дані, а арбітром запросили психологиню Барбару Меллерс. Результат опублікували в 2023 році в журналі PNAS, і він пояснив обидві знахідки одночасно.

Ключ виявився в тому, що люди з однаковим доходом дуже різні за базовим рівнем щастя. Коли дослідники розділили учасників на групи за рівнем емоційного благополуччя, картина вийшла така:

Як щоденний настрій залежить від доходу в різних групах (Killingsworth, Kahneman, Mellers, 2023)
Група за рівнем щастяДо 100 000 доларівПонад 100 000 доларів
Найменш щасливі 15-20%Настрій росте з доходом, і досить швидкоЗростання різко зупиняється, плато
Більшість людей (середина)Настрій рівномірно росте з доходомПродовжує рівномірно рости
Найщасливіші людиНастрій росте з доходомЗростання навіть прискорюється

Тобто «стеля» Канемана й Дітона існує, але лише для найменш щасливої меншості. Кіллінгсворт пояснює це так: гроші допомагають з багатьма проблемами, але для людей, яких пригнічують речі, що не купуються (горе, депресія, важкі стосунки), після певного рівня додаткові гроші вже майже нічого не змінюють. Для решти більший дохід і далі означає трохи кращі дні.

Самі автори зазначають, що Канеман і Дітон дійшли б правильного висновку, якби описали свої результати як зв'язок доходу з нещастям: їхні питання добре вловлювали погані дні і гірше розрізняли хороші. Тож обидва результати були чесними, просто описували різні частини картини.

Важить відсоток: чому гроші працюють за логарифмом

Усі три дослідження сходяться в одному: щастя росте з логарифмом доходу. Простими словами, кожне подвоєння доходу дає приблизно однаковий приріст задоволеності, незалежно від того, з якої суми ви стартуєте.

Щоб відчути, як це працює, візьмімо мінімальну зарплату 8 647 грн і подвоюватимемо її:

Кожен рядок - ще одне подвоєння доходу і приблизно однаковий крок у задоволеності
ПодвоєнняДохід, грн на місяцьПотрібна прибавка, грн
Старт: мінімальна зарплата8 647-
Перше17 2948 647
Друге34 58817 294
Третє69 17634 588
Четверте138 35269 176

Для людини на мінімалці прибавка 8 647 грн змінює життя так само відчутно, як прибавка 69 176 грн для людини, що вже заробляє 69 176 грн. Звідси три практичні наслідки:

  • Перші гроші найцінніші. Вихід з бідності, перша подушка безпеки, закриття боргу під високий відсоток дають найбільший приріст добробуту на кожну гривню.
  • Прибавку треба порівнювати з доходом у відсотках. Плюс 3 000 грн при зарплаті 15 000 грн (20%) і при 60 000 грн (5%) - для настрою це дуже різні події.
  • Прибавку з'їдає інфляція. Якщо зарплата виросла на 10%, а ціни на 11%, реальний дохід зменшився, хоча на рахунку цифра більша. Як порахувати, чи справді ви стали багатшими, ми пояснили в статті про реальну дохідність.

Наскільки великий цей ефект насправді

Заголовки «гроші купують щастя» створюють враження, що багаті люди живуть у постійній ейфорії. Дані кажуть інше: зв'язок стабільний, але скромний.

  • У дослідженні 2023 року різниця в медіанному щоденному настрої між доходом 15 000 і 250 000 доларів на рік становила близько 5 пунктів зі 100. Це дохід, більший майже в 17 разів, тобто приблизно 4 подвоєння, і в середньому трохи більше пункта на кожне подвоєння.
  • Кореляція між середнім рівнем щастя людини і логарифмом її доходу - лише 0,09. Іншими словами, дохід пояснює дуже малу частку того, наскільки щасливі різні люди.
  • Канеман і Дітон наводили порівняння: різниця в доході приблизно вчетверо впливає на щоденний настрій приблизно так само, як те, що людина доглядає хворого родича; удвічі сильніше, ніж шлюб; і менш ніж на третину так сильно, як головний біль.

Висновок тверезий: гроші важать, особливо коли їх бракує, але здоров'я, стосунки, сон, робота, яка не виснажує, і відсутність хронічного стресу важать для щоденного самопочуття не менше. Автори дослідження 2023 року окремо зазначають, що вплив інших життєвих обставин на настрій теж невеликий: щастя складається з багатьох дрібних чинників.

Чи є межа: що показують дані зі 164 країн

Американські дослідження критикують за те, що вони описують одну, дуже заможну країну. Тому важливе глобальне дослідження Ендрю Джебба та колег з Університету Пердью, опубліковане в 2018 році в Nature Human Behaviour. Воно спирається на Gallup World Poll: понад 1,7 млн людей зі 164 країн, доходи перераховано з урахуванням купівельної спроможності, а дохід рахували на одну людину.

Що знайшли автори:

  • у середньому по світу задоволеність життям переставала рости приблизно на 95 000 доларів на рік, а щоденні емоції - на 60 000-75 000 доларів;
  • межа сильно різнилася між регіонами: найвищою вона була в Австралії та Новій Зеландії (близько 125 000 доларів), найнижчою - у Латинській Америці та Карибському регіоні (близько 35 000 доларів);
  • понад межею задоволеність життям у середньому навіть трохи знижувалася. Автори припускають, що на цьому рівні людина вже більше думає про порівняння з іншими і про нові матеріальні бажання, а високі доходи часто приходять разом з навантаженням і браком часу.

Ці висновки частково суперечать дослідженням Кіллінгсворта, і наука ще не поставила крапку. Але практичний висновок з усіх робіт однаковий: після певного рівня кожна наступна тисяча доларів додає дедалі менше, а межа залежить від того, скільки коштує нормальне життя там, де ви живете, і з ким ви себе порівнюєте.

А як щодо цілих країн

У 1974 році економіст Річард Істерлін помітив дивну річ: у межах країни багатші люди щасливіші за бідніших, але коли країна з роками багатшає, середній рівень щастя в ній майже не росте. Це назвали «парадоксом Істерліна» і пояснювали тим, що людям найважливіший дохід порівняно з сусідами.

У 2008 році Бетсі Стівенсон і Джастін Вулферс переглянули парадокс на значно більшому масиві даних за багато десятиліть. Вони знайшли чіткий зв'язок між ВВП на душу населення і середньою задоволеністю життям у країні, без точки насичення, і дійшли висновку, що абсолютний дохід важить більше, а порівняння з іншими - менше, ніж вважалося. Дискусія триває досі, але сам факт, що в багатших країнах люди в середньому вище оцінюють своє життя, сумнівів не викликає.

Щорічний Всесвітній звіт про щастя (World Happiness Report) будують саме на оцінці життя за шкалою від 0 до 10. У звіті 2026 року Україна посіла 111 місце зі 147 країн, як і роком раніше; першою вдев'яте поспіль стала Фінляндія. Країни, що переживають війну або глибоку економічну кризу, традиційно мають найнижчі оцінки, і доходи тут лише один з чинників поряд з безпекою, здоров'ям, соціальною підтримкою і довірою.

Бідність болить сильніше: чому нестача грошей важить більше за надлишок

Якщо подивитися на всі дослідження разом, найсильніший і найнадійніший висновок стосується бідних. Нестача грошей робить погані дні значно гіршими.

  • Гроші пом'якшують удари. За даними Канемана і Дітона, у людей з низьким доходом розлучення, хвороба чи самотність супроводжуються значно сильнішим емоційним болем, ніж у заможніших людей з такими самими обставинами. Гроші не прибирають горе, але дають змогу оплатити лікування, допомогу, переїзд, перепочинок.
  • Гроші бідним родинам помітно покращують психологічний стан. Йоганнес Гаусгофер і Джеремі Шапіро провели рандомізований експеримент у сільській Кенії: бідні родини отримували безумовні грошові перекази (одні близько 404, інші близько 1 525 доларів за паритетом купівельної спроможності). Окрім зростання споживання і заощаджень, отримувачі показали значне покращення психологічного благополуччя.
  • Втрата доходу б'є сильніше, ніж радує такий самий приріст. Кристофер Бойс і колеги на даних Німеччини (28 723 особи) і Великої Британії (20 570 осіб) показали: зменшення доходу знижує задоволеність життям сильніше, ніж рівне за розміром збільшення її підвищує. Автори навіть роблять висновок, що для суспільного добробуту невеликі стабільні підвищення доходу можуть бути кращими, навіть ціною повільнішого зростання.

Практичний висновок: перш ніж гнатися за максимальним доходом, варто подбати про його стабільність і про захист від падіння. А найкращий захист від падіння доходу - запас грошей.

Запас на рахунку важить більше, ніж розмір зарплати

У 2016 році Пітер Рубертон, Джо Гладстон і Соня Любомирськи отримали доступ до реальних банківських даних 585 клієнтів великого британського банку: залишків на рахунках, доходів, витрат, боргів і інвестицій. Потім учасники заповнили анкети про задоволеність життям і фінансове самопочуття.

Виявилося, що «гроші під рукою», тобто сума на поточних і ощадних рахунках, пов'язані із задоволеністю життям тісніше, ніж розмір доходу. Цей зв'язок зберігався навіть з урахуванням доходу, інвестицій, боргів і витрат. Механізм зрозумілий: запас грошей дає відчуття фінансової безпеки, а вже воно підіймає загальну задоволеність життям.

Ще важливіше, що ефект найсильніший на перших сумах. За оцінками авторів, перехід від майже нульового залишку до 1 000 фунтів пов'язаний з приростом задоволеності приблизно на 2 бали за їхньою шкалою, а наступний крок від 1 000 до 10 000 фунтів, тобто вдесятеро більша сума, додає лише близько 0,7 бала. Автори наголошують: найважливіша мінімальна фінансова «подушка», а багатство понад достатній рівень додає вже небагато.

Для більшості людей найдоступніший «спосіб купити щастя» - сума на окремому рахунку на випадок втрати роботи чи хвороби. Скільки саме треба відкласти і де це тримати, ми покроково розписали в статті про подушку безпеки.

Чи робить щасливим виграш у лотерею

Популярна історія каже, що переможці лотерей швидко розтринькують гроші і стають нещасними. Найретельніше дослідження цієї теми, проведене шведськими економістами Еріком Ліндквістом, Робертом Естлінгом і Девідом Чезаріні, цей міф не підтверджує.

Автори опитали 3 334 учасників двох шведських лотерей, з них понад 400 виграли 1,5 млн шведських крон або більше. Опитування провели через 5-22 роки після виграшу, а методи аналізу зареєстрували заздалегідь, щоб не підганяти результати. Що вони знайшли:

  • великі виграші підвищили задоволеність життям, і ефект тримався більше десяти років, без ознак згасання;
  • вплив на щоденне щастя і психічне здоров'я виявився значно меншим;
  • більшість переможців навіть через десять років зберігали значну частину виграшу;
  • важливим «каналом» стала задоволеність саме фінансовим становищем: люди менше переживали про гроші.

Це добре узгоджується з усім вищесказаним: великі гроші помітно покращують оцінку життя, а на щоденний настрій впливають слабше. Важливе застереження: шведські дані не стосуються шансів виграти. Купівля лотерейних квитків як спосіб розбагатіти в середньому означає втрату грошей.

Як витрачати гроші, щоб вони справді додавали щастя

Психологи Елізабет Данн, Деніел Гілберт і Тімоті Вілсон у відомій оглядовій статті 2011 року сформулювали думку, яка змінила підхід до теми: зв'язок між грошима і щастям слабкий частково тому, що люди витрачають гроші не на те, що їх насправді радує. Ось що показали експерименти.

  1. 1Досвід замість речейПоїздки, концерти, навчання дають довшу радість, коли базові потреби закриті
  2. 2Трохи на іншихПодарунок чи донат підіймає настрій сильніше за таку саму покупку для себе
  3. 3Купуйте часОплачена рутина звільняє години, і стрес від браку часу меншає
  4. 4Плануйте напередОчікування поїздки чи події саме по собі приносить задоволення
  5. 5Під свій характерНайбільше радості дають витрати, що пасують саме вашому характеру
  6. 6Тримайте запасЗалишок на рахунку пов'язаний із задоволеністю життям тісніше, ніж розмір зарплати
Що радять дослідження: як витрачати, щоб гроші справді додавали задоволення.

1. Досвід, коли базові потреби закриті

Ліф Ван Бовен і Томас Гіловіч у 2003 році показали: покупки заради досвіду (подорож, концерт, курс, вечеря з друзями) зазвичай приносять більше задоволення, ніж речі за ті самі гроші. Досвід стає частиною особистості, ним діляться з іншими, його рідше порівнюють з чужим, а спогади з часом навіть покращуються.

Але є важливе уточнення. Дослідження 2018 року (Лі, Холл і Вуд) показало, що ця перевага працює для людей із вищим доходом і соціальним статусом. Для людей з обмеженими ресурсами, яким важливо розумно розпорядитися кожною гривнею, речі приносять стільки ж або навіть більше радості: якісна куртка чи пральна машина служать роками. Тож правило «досвід замість речей» доречне тоді, коли базові потреби вже закриті.

2. Трохи грошей на інших

Елізабет Данн, Лара Акнін і Майкл Нортон опублікували в 2008 році в журналі Science серію досліджень. В опитуванні понад 630 американців люди, які більше витрачали на подарунки і благодійність, були щасливішими, а витрати на себе зі щастям не були пов'язані. Потім провели експеримент: 46 студентам дали конверти з 5 або 20 доларами і попросили витратити їх до 17:00 того ж дня, одним на себе, іншим на когось. Увечері щасливішими були ті, хто витратив гроші на інших, а сума майже не мала значення.

Найцікавіше: більшість людей передбачали протилежне і вважали, що покупка для себе принесе більше радості.

3. Купуйте час

Ешлі Віллянс та колеги у 2017 році опитали понад 6 000 дорослих у США, Канаді, Данії та Нідерландах. Ті, хто витрачав гроші, щоб звільнити собі час (прибирання, доставка, ремонт силами майстра), були більш задоволені життям, і цей зв'язок зберігався з урахуванням доходу. В експерименті 60 працюючих дорослих двічі отримали по 40 доларів: один раз на річ, другий раз на покупку, що економить час. Після покупки часу люди почувалися щасливішими і менше відчували стрес від браку часу.

Водночас серед 98 опитаних, яких запитали, як вони витратили б несподівані 40 доларів, лише близько 2% самі згадали варіант купити собі час.

4. Розтягніть очікування

Аміт Кумар, Метью Кіллінгсворт і Томас Гіловіч у 2014 році показали, що задоволення від досвіду починається ще до нього: чекати на поїздку чи концерт приємніше, ніж чекати на нову річ, яке частіше супроводжується нетерпінням. Звідси простий прийом: плануйте й оплачуйте приємні події заздалегідь, щоб отримати і радість очікування, і саму подію.

5. Витрати під свій характер

Сандра Мац, Джо Гладстон і Девід Стіллвелл з Кембриджського університету проаналізували 76 863 реальні банківські транзакції 625 людей і зіставили їх з тестами особистості. Люди, чиї витрати краще відповідали їхньому характеру (наприклад, екстраверти більше витрачали на розваги й подорожі, доброзичливі люди на благодійність і домашніх тварин), були більш задоволені життям. Цей зв'язок виявився сильнішим, ніж зв'язок із загальним доходом чи загальною сумою витрат.

Практичний висновок: поради «як витрачати правильно» варто пропускати через себе. Інтровертові вечірка за ті самі гроші може дати менше радості, ніж хороша книжка і тиха вихідна.

6. Обережно з далекою дорогою на роботу

Алоїс Штутцер і Бруно Фрай на 19-річних німецьких даних перевірили, чи компенсують людям довгу дорогу на роботу вища зарплата або дешевше житло. Не компенсують: люди з довшою дорогою на роботу систематично менше задоволені життям. Це назвали «парадоксом поїздок».

Порахуємо: година дороги в один бік - це 2 години на день, близько 42 годин на місяць при 21 робочому дні і понад 460 годин за рік. Коли ви обираєте між дешевшим житлом далеко і дорожчим поруч з роботою, ці години мають свою ціну, навіть якщо вона не видна в бюджеті.

Міфи про гроші і щастя

Що кажуть дослідження про популярні твердження
МіфЩо показують дані
Гроші не купують щастяКупують, але скромно: і оцінка життя, і настрій у більшості людей ростуть з доходом
Після 75 000 доларів гроші вже не важатьПлато в щоденному настрої є лише в найменш щасливих 15-20% людей, приблизно від 100 000 доларів
Багаті поголовно щасливіРізниця в настрої між доходом 15 000 і 250 000 доларів - близько 5 пунктів зі 100
Переможці лотерей стають нещаснимиУ шведських даних задоволеність життям після великого виграшу трималася понад 10 років
Головне - висока зарплатаЗапас грошей на рахунку і стабільність доходу пов'язані із задоволеністю не менше, ніж розмір доходу
Досвід завжди кращий за речіДля людей з обмеженими ресурсами речі можуть приносити стільки ж радості або більше

Що з цього взяти для себе: план на 5 кроків

  1. Закрийте базу і дорогі борги. На першому етапі кожна гривня дає найбільше задоволення: їжа, житло, ліки, закриття кредиту під високий відсоток.
  2. Створіть запас. Навіть сума на один-два місяці витрат помітно знижує тривогу. Далі доведіть її до 3-6 місяців.
  3. Дбайте про стабільність доходу. Падіння доходу засмучує сильніше, ніж радує такий самий приріст, тож друге джерело доходу і запас грошей важать більше за ризиковану гонитву за максимумом.
  4. Заплануйте гроші на радість. Окрема стаття бюджету на досвід, подарунки і купівлю часу працює краще за імпульсивні покупки. Зручно вписати її в частку «бажань» за правилом 50/30/20.
  5. Порівнюйте себе з собою. Оцінка життя сильно залежить від порівняння з іншими, тож ставте власні фінансові цілі з термінами і сумами. Як це зробити, пояснюємо в статті про особистий фінансовий план.

Часті питання

Скільки грошей треба, щоб бути щасливим?

Точної суми наука не дає. У США оцінка життя росте з доходом без видимої стелі, а щоденний настрій у найменш щасливих людей перестає покращуватися приблизно на 100 000 доларів на рік. У глобальних даних межа сильно залежить від регіону: від близько 35 000 до 125 000 доларів на людину. Для практики корисніше думати про три речі: закриті базові потреби, запас грошей і стабільний дохід.

Чи стосуються ці дослідження України?

Більшість досліджень проведено в США та Європі, тому конкретні суми в доларах не можна механічно перенести на українські зарплати. Але загальні закономірності підтвердилися на даних зі 164 країн: щастя росте з логарифмом доходу, перші гроші важать найбільше, а межі насичення нижчі там, де нижчий рівень життя.

Чому прибавка до зарплати швидко перестає радувати?

Діють два ефекти. Перший - звикання: новий рівень життя швидко стає нормою, і витрати підтягуються до доходу. Другий - логарифм: прибавка в 10% відчувається однаково і при малій, і при великій зарплаті, тож у гривнях вона мусить ставати дедалі більшою, щоб дати той самий ефект. Плюс прибавку частково з'їдає інфляція.

Що краще для щастя: більше заробляти чи менше працювати?

Дослідження Віллянс показують, що брак часу сам по собі знижує задоволеність життям, а покупки, які звільняють час, її підвищують. Тож коли дохід уже закриває базові потреби і запас, вільні години можуть дати більше, ніж додаткові гроші за рахунок переробок. Але при низькому доході додаткові гроші важать більше.

Чи справді краще витрачати на інших, ніж на себе?

В експериментах Данн і колег люди, яких попросили витратити невелику суму на інших, увечері почувалися щасливішими за тих, хто витратив її на себе, і сума майже не мала значення. Це не означає, що треба роздавати все: ідеться про невеликі подарунки і пожертви, які підіймають настрій сильніше, ніж люди очікують.

Коротко

  • Гроші купують щастя, але скромно: оцінка життя росте з доходом без видимої стелі, щоденний настрій у більшості людей теж.
  • Знамениті 75 000 доларів (Канеман і Дітон, 2010) - це плато лише для найменш щасливих 15-20% людей, приблизно від 100 000 доларів, як показало спільне дослідження 2023 року.
  • Важить відсоткове зростання доходу: кожне подвоєння дає приблизно однаковий приріст задоволеності, тому перші гроші найцінніші.
  • Нестача грошей болить сильніше, ніж радує надлишок: падіння доходу засмучує більше за такий самий приріст, а бідність посилює біль від життєвих ударів.
  • Запас на рахунку пов'язаний із задоволеністю життям тісніше, ніж розмір зарплати, і найбільше важать перші накопичені суми.
  • Витрачайте з розумом: досвід (коли базове закрите), невеликі витрати на інших, купівля часу, очікування приємних подій і покупки під свій характер.

Цифри в статті

  • Мінімальна заробітна плата8 647 грн/міс
    з 1 січня 2026

Звірено з офіційними джерелами 29 жовтня 2026. Якщо показник зміниться, ми оновимо статтю, а дата «Оновлено» зміниться автоматично.

Джерела

  1. Kahneman, Deaton (2010). High income improves evaluation of life but not emotional well-being. PNAS, 107(38) - понад 450 000 відповідей опитування Gallup-Healthways у США за 2008-2009 роки (англійською)
  2. Killingsworth (2021). Experienced well-being rises with income, even above $75,000 per year. PNAS, 118(4) - 1 725 994 заміри настрою від 33 391 працюючого дорослого у США (англійською)
  3. Killingsworth, Kahneman, Mellers (2023). Income and emotional well-being: A conflict resolved. PNAS, 120(10) - спільне дослідження опонентів (англійською)
  4. Jebb, Tay, Diener, Oishi (2018). Happiness, income satiation and turning points around the world. Nature Human Behaviour, 2(1) - анотація в PubMed, дані Gallup World Poll (англійською)
  5. Purdue University - пресреліз про дослідження Jebb та ін.: 1,7 млн людей зі 164 країн, пороги за регіонами (англійською)
  6. Stevenson, Wolfers (2008). Economic Growth and Subjective Well-Being: Reassessing the Easterlin Paradox. Brookings Papers on Economic Activity (англійською)
  7. Ruberton, Gladstone, Lyubomirsky (2016). How your bank balance buys happiness: The importance of «cash on hand» to life satisfaction. Emotion, 16(5) - 585 клієнтів британського банку (англійською)
  8. Boyce, Wood, Banks, Clark, Brown (2013). Money, well-being, and loss aversion. Psychological Science, 24(12) - дані Німеччини (28 723 особи) і Великої Британії (20 570) (англійською)
  9. Lindqvist, Östling, Cesarini (2020). Long-Run Effects of Lottery Wealth on Psychological Well-Being. Review of Economic Studies, 87(6) - пресреліз Стокгольмського університету (англійською)
  10. Haushofer, Shapiro (2016). The Short-term Impact of Unconditional Cash Transfers to the Poor: Experimental Evidence from Kenya. Quarterly Journal of Economics, 131(4) (англійською)
  11. Dunn, Aknin, Norton (2008). Spending Money on Others Promotes Happiness. Science, 319 - текст статті (англійською)
  12. Whillans та ін. (2017). Buying time promotes happiness. PNAS - пресреліз Університету Британської Колумбії (англійською)
  13. Van Boven, Gilovich (2003). To Do or to Have? That Is the Question. Journal of Personality and Social Psychology, 85(6) (англійською)
  14. Lee, Hall, Wood (2018). Experiential or Material Purchases? Social Class Determines Purchase Happiness. Psychological Science, 29(7) (англійською)
  15. Kumar, Killingsworth, Gilovich (2014). Waiting for Merlot: Anticipatory Consumption of Experiential and Material Purchases. Psychological Science, 25(10) (англійською)
  16. Matz, Gladstone, Stillwell (2016). Money Buys Happiness When Spending Fits Our Personality. Psychological Science, 27 - пресреліз Кембриджського університету, 76 863 транзакції (англійською)
  17. Stutzer, Frey (2008). Stress That Doesn't Pay: The Commuting Paradox. Scandinavian Journal of Economics, 110(2) (англійською)
  18. Dunn, Gilbert, Wilson (2011). If money doesn't make you happy, then you probably aren't spending it right. Journal of Consumer Psychology, 21(2) (англійською)
  19. Бабель - World Happiness Report 2026: Україна на 111 місці зі 147 другий рік поспіль

Матеріал має інформаційний характер і не є фінансовою чи психологічною консультацією. Більшість наведених досліджень показують середні зв'язки для великих груп людей, переважно в США та Європі: для конкретної людини результат може бути іншим. Суми в доларах - як у дослідженнях, без перерахунку в гривні.

Помітили помилку чи застарілу цифру? , ми перевіримо за першоджерелом і виправимо.