Фінансова безпека

Фішинг: як розпізнати фейкові сайти, SMS і листи від «банку», «служби доставки» і «Дії»

Фішинг - це підроблене повідомлення чи сайт, які видають себе за банк, службу доставки, Дію або інший державний сервіс, щоб ви самі ввели дані картки, пароль чи код підтвердження. Головна ознака: вас ведуть за посиланням з SMS, месенджера чи листа і просять CVV, PIN, код з SMS або «невелику оплату». Справжні сервіси такого не просять: відкривайте застосунок банку чи офіційний сайт самостійно, а державні сайти перевіряйте за адресою на gov.ua.

Ілюстрація до статті «Фішинг: як розпізнати фейкові сайти, SMS і листи від «банку», «служби доставки» і «Дії»»

Що таке фішинг і чому на нього потрапляють

Слово походить від англійського fishing, риболовля: шахрай закидає «наживку» тисячам людей і чекає, хто клюне. Наживка - повідомлення від імені того, кому ви довіряєте: банку, служби доставки, Дії, податкової, суду, магазину. Повідомлення веде на сайт, який копіює справжній, і там людина сама вводить номер картки, CVV, пароль від банкінгу чи код підтвердження. Злам системи банку для цього не потрібен.

Саме тому шахрайство з картками тепер майже повністю тримається на людській довірі. За даними НБУ за 2025 рік:

Шахрайство з платіжними картками в Україні у 2025 році (дані НБУ)
Показник2025Зміна до 2024 року
Шахрайських операцій зі збитками256 тис.менше на 5%
Сума збитків1,4 млрд грнбільше на 24%
Середня втрата від однієї операції5 536 грнбуло 4 247 грн, +30%
Середня втрата від операції в інтернеті6 043 грнбуло 4 761 грн, +27%
Частка операцій в інтернеті83%решта - термінали і банкомати
Частка збитків через соціальну інженерію90%було 84%

Соціальною інженерією НБУ називає випадки, коли клієнт сам розкриває дані картки, CVV, коди підтвердження, паролі чи логін до інтернет-банкінгу. Фішинг - один з головних способів отримати ці дані поряд із дзвінками від «служби безпеки банку» і фейковими «соцвиплатами». Операцій стало менше, а середня втрата зросла майже на третину: шахраї рідше беруть дрібні суми і частіше вичищають картку повністю.

Як виглядає фішингова атака

  1. 1НаживкаSMS, лист чи повідомлення від «банку», «пошти», «Дії»Знайома назва і привід поспішати
  2. 2ПосиланняСайт, що копіює справжній, до дрібницьВідрізняє лише адреса
  3. 3ФормаНомер картки, CVV, пароль, код з SMS чи месенджераТут крадуть
  4. 4СписанняПереказ з картки, вхід у банкінг, захоплений месенджерЧасто за кілька хвилин
Атаку можна зупинити на кожному кроці, але найпростіше - на другому: не відкривати посилання з повідомлення.

Текст наживки завжди тисне на одну з трьох емоцій. Страх: «картку заблоковано», «борг передано виконавцю», «штраф буде подвоєно». Вигода: «вам нараховано виплату», «повернення податку», «ви виграли». Дрібна незручність: «посилку не доставлено, уточніть адресу», «доплатіть 18 грн за зберігання». Третя група найпідступніша: сума маленька, і людина вводить дані картки не замислюючись.

Звідки приходить фішинг

Канали фішингу і на що звертати увагу
КаналЯк це виглядаєЩо має насторожити
SMS (смішинг)Коротке повідомлення з посиланням, відправник з назвою на кшталт «SUDpovistka» чи схожою на службу доставкиБудь-яке посилання в SMS, особливо скорочене; відправник, від якого ви раніше нічого не отримували
МесенджериПовідомлення від «підтримки», «оператора», знайомого чи групи з логотипом і кнопкоюОсобисте повідомлення від «організації», переслане з невідомого каналу, прохання надіслати код
Електронна поштаЛист з логотипом податкової, суду, банку, вкладенням чи кнопкою «Перейти до кабінету»Адреса відправника на сторонньому домені, вкладення-архіви, лист, якого ви не чекали
Реклама і соцмережіПост чи реклама з «виплатою», «розіграшем», «знижкою 90%» і формоюСторінка створена нещодавно, коментарі вимкнені чи однотипні, оплата на картку фізособи
QR-код (квішинг)Наклейка на паркоматі, оголошенні, листі «від податкової»QR веде на сайт, де одразу просять оплату чи дані картки; наклейка поверх іншого коду
Пошук і маркетплейсиФейковий сайт у рекламі над пошуковою видачею, посилання «на безпечну угоду» від покупцяАдреса не збігається з тією, що ви знаєте; сторінка «отримання оплати» просить CVV

Окремий жанр - посилання від покупця на дошці оголошень «для отримання грошей». Як влаштована ця схема і як безпечно продавати, розібрано в статті про шахрайство на OLX і маркетплейсах.

Чиїми іменами підписуються: банк, доставка, Дія і держоргани

Легенди змінюються щосезону, але найчастіше повторюються ті самі «відправники». Нижче - схеми, про які попереджали кіберполіція, МВС, ДПС, Мінцифри, CERT-UA і Центр протидії дезінформації (ЦПД), а також що кажуть самі організації.

Типові фішингові легенди і правила справжніх сервісів
Від чийого іменіЩо пишуть і що просятьЯк працює справжній сервіс
Банк«Картку заблоковано», «підозріла операція, скасуйте за посиланням», «оновіть дані». Сайт копіює вхід у банкінг і просить логін, пароль, номер картки, CVV, код з SMSБанк не просить CVV, PIN і коди з SMS ні на сторонніх сайтах, ні в месенджерах. Статус картки видно в застосунку банку, який ви відкриваєте самі
Служба доставки«Посилку не доставлено», «уточніть адресу», «доплатіть за зберігання». Посилання веде на сторінку оплати з даними карткиКіберполіція радить дізнаватися про посилку лише на офіційному сайті чи в застосунку служби. Укрпошта наголошує, що не пише з анонімних номерів і через сторонні сервіси, а для отримання посилки не треба доплачувати чи вводити платіжні дані
ДіяСайт з доменом, схожим на Дію, пропонує завантажити «застосунок Дії» через браузер (червень 2026); лист «від Дії» про «податкове відшкодування» з посиланням на diia-gov[.]com і формою з CVV (лютий 2025)За Мінцифри, застосунок Дія доступний лише в App Store і Google Play, а єдиний портал - diia.gov.ua
Держоргани і «виплати»«Державна чи міжнародна допомога» через відключення світла (лютий 2026): анкета з номером картки, строком дії і CVVМВС: держава ніколи не запитує PIN, паролі й CVV для нарахування допомоги, а офіційні ресурси держорганів мають закінчення .gov.ua
Суд, штрафиSMS «SUDpovistka» з посиланням на копію входу в «Електронний суд», де просили номер телефону і код, що приходить у TelegramCERT-UA пояснював: введений код дає зловмисникам доступ до вашого месенджера
Apple, GoogleПовідомлення про «спонсоровану державою атаку» на ваш пристрій з посиланням «для захисту»ЦПД: такі попередження приходять лише системними сповіщеннями чи в акаунті, ніколи звичайним повідомленням чи SMS

Фейкові «виплати» від держави, ООН і Червоного Хреста - найпоширеніший різновид фішингу останніх двох років. Цим схемам присвячено окрему статтю про фейкові виплати.

Як відрізнити фейковий сайт від справжнього

Дизайн, логотип і тексти шахраї копіюють повністю, тому дивитися треба на адресу. У ній вирішальне значення має лише основний домен: частина безпосередньо перед першою одинарною скісною рискою після «https://». Усе, що стоїть лівіше через крапку, власник домену може дописати будь-яке.

Як читати адресу сайту (умовні приклади)
АдресаЧий це сайт насправдіПрийом
diia.gov.ua/servicesСправжній портал ДіїОсновний домен gov.ua з назвою сервісу
diia-gov.comЧужий сайт (такий домен використали у фішингу 2025 року)Слово «gov» є, але домен закінчується на .com
diia.gov.ua.vyplata-online.top/...Сайт vyplata-online.topСправжня назва стоїть ліворуч як піддомен
mybank-ua.online/loginЧужий сайт, навіть якщо банк називається MyBankНазва банку плюс дефіс і «нова» доменна зона
rnybank.uaЧужий сайт«rn» замість «m», латинська «o» замінена цифрою «0» тощо
bit.ly/..., t.me/..., форма GoogleНевідомо до переходуСкорочене посилання чи сторонній сервіс ховає справжню адресу

Кілька перевірок, які займають секунди:

  • Державний сайт завжди закінчується на .gov.ua. Будь-які gov-ua.com, gov.ua.info, diia-online і подібні - чужі.
  • Значок замка і «https» означають лише, що з'єднання з сайтом зашифроване. Шахраї отримують такі сертифікати безкоштовно за кілька хвилин, тому замок нічого не каже про те, чий це сайт.
  • Менеджер паролів у браузері чи телефоні працює як детектор: на справжньому сайті він пропонує ваш збережений логін, на підробці - ні, бо адреса інша. Якщо автозаповнення «чомусь не спрацювало», зупиніться.
  • Застосунки встановлюйте лише з App Store чи Google Play, ніколи - файлом з сайту чи з повідомлення. Програма «для отримання виплати» чи «для захисту картки», завантажена за посиланням, може читати ваші SMS і керувати телефоном.
  • Сайт банку чи сервісу, яким ви користуєтеся часто, збережіть у закладки і заходьте лише через них або через застосунок.

Що просять на фішинговому сайті і що шахрай з цим зробить

Ризик за типом введених даних
Що ви ввелиЩо може зробити шахрайНаскільки терміново діяти
Номер картки, строк дії, CVVПлатити карткою в інтернеті, прив'язати її до свого гаманця чи сервісуНегайно: блокувати і перевипускати картку
Код з SMSПідтвердити платіж, переказ, вхід у банкінг чи прив'язку карткиНегайно: дзвонити в банк
Логін і пароль від банкінгуУвійти в банкінг, переказати гроші, оформити кредит чи розстрочкуНегайно: змінити пароль, заблокувати доступ через банк
Код входу в Telegram, Viber чи WhatsAppЗахопити акаунт, просити гроші у ваших знайомих, розсилати нові фішингові посиланняПротягом хвилин: завершити чужі сеанси, увімкнути пароль
Пароль від поштиСкинути паролі до інших сервісів через «забули пароль»Того ж дня: змінити пароль, увімкнути двоетапну перевірку
ПІБ, телефон, адреса, фото документівПідготувати переконливіший дзвінок, спробувати оформити позику на ваше ім'яСтежити за кредитною історією кілька місяців
«Доплату» 18-50 грн за посилкуСума дрібна, але для «оплати» ви ввели дані карткиЯк для номера картки з CVV

Якщо шахраї отримали ваші документи, перевірте, чи не оформили на вас позику. Як це зробити безкоштовно і що робити, якщо кредит уже є, описано в статті про кредит на ваше ім'я.

Скільки можна втратити: розрахунок на прикладі

Окрема картка для інтернету і ліміти не захищають від фішингу. Вони обмежують шкоду, якщо помилка все ж станеться. Для порівняння: середня шахрайська операція в інтернеті у 2025 році, за даними НБУ, коштувала людині 6 043 грн.

Налаштування, які варто зробити один раз

Захист від фішингу: що налаштувати
Що зробитиВід чого захищає
Окрема картка для покупок в інтернеті без кредитного ліміту, поповнювати перед покупкоюОбмежує втрату сумою на цій картці
Ліміти на інтернет-платежі і перекази в застосунку банкуШахрай не виведе більше ліміту, навіть з усіма даними
Сповіщення про всі операціїВи бачите списання в момент операції і можете одразу заблокувати картку
Двоетапна перевірка (пароль) у Telegram, Viber, WhatsApp і на поштіОдного коду з SMS уже не вистачить, щоб захопити акаунт
Різні паролі для пошти, банкінгу і соцмереж, менеджер паролівВикрадений пароль від одного сервісу не відкриє інші; менеджер не підставить пароль на підробленому сайті
Закладки на сайти банку, служби доставки, Дії, податковоїВи не шукаєте адресу в пошуку, де вище може стояти реклама підробки
Оновлення системи і браузера, застосунки лише з офіційних магазинівБраузер попереджає про відомі фішингові сайти; фейкові «застосунки» не встановляться випадково

Якщо ви вже перейшли за посиланням чи ввели дані

Що швидше ви дієте, то більше шансів зупинити списання. Порядок залежить від того, як далеко ви зайшли.

  1. Лише відкрили сторінку, нічого не вводили і не завантажували. Закрийте її. Ризик мінімальний. Зробіть скриншот повідомлення з адресою і відправником, поскаржтеся на нього в месенджері і заблокуйте відправника.
  2. Завантажили чи встановили файл або застосунок. Не запускайте його; якщо вже встановили, видаліть, вимкніть телефон від мережі і перевірте антивірусом. Після цього з іншого пристрою змініть паролі до банкінгу і пошти та попередьте банк.
  3. Ввели дані картки чи код з SMS. Одразу заблокуйте картку в застосунку банку або за номером з картки чи офіційного сайту банку, ніколи за номером з повідомлення. Повідомте банк про шахрайство, попросіть зафіксувати і оскаржити операції, перевипустіть картку.
  4. Ввели логін і пароль від банкінгу. Змініть пароль, у налаштуваннях вийдіть з усіх пристроїв, повідомте банк і перевірте, чи не з'явилися нові перекази, кредити, розстрочки.
  5. Назвали код від месенджера. Завершіть усі чужі сеанси (у Telegram: Налаштування - Пристрої), увімкніть двоетапну перевірку з паролем і попередьте знайомих, що прохання про гроші від вашого імені можуть надсилати шахраї.
  6. Зверніться в поліцію. Заява в кіберполіцію - на ticket.cyberpolice.gov.ua, у разі небезпеки чи щойно вчиненого злочину - 102. Збережіть скриншоти повідомлення, адресу сайту, номер чи ім'я відправника, час і виписку з операціями. Повний номер картки і коди в заяві не потрібні.

Чи зобов'язаний банк повернути гроші, хто має доводити, що ви самі розкрили дані, і як оскаржити відмову, розібрано в статті «Шахраї списали гроші з картки: що робити». Коротко: шанси вищі, якщо ви повідомили банк одразу, а операції підтверджено без вашого коду.

Часті питання

Чим фішинг відрізняється від дзвінка «служби безпеки банку»?

Це одна родина шахрайства, соціальна інженерія. Під час дзвінка дані виманює людина голосом, у фішингу - підроблене повідомлення і сайт. Часто їх поєднують: спершу SMS «підозріла операція», потім дзвінок «з банку» з проханням продиктувати код.

Повідомлення прийшло з того самого номера чи в той самий чат, що й справжні сповіщення. Це точно банк?

Ні. Ім'я відправника SMS можна підробити, а підроблене повідомлення іноді потрапляє в ту саму гілку, що й справжні. Перевіряйте зміст: справжнє сповіщення не просить переходити за посиланням і вводити CVV, PIN чи коди.

Сайт має замок і «https». Він безпечний?

Замок означає лише зашифроване з'єднання з тим сайтом, на якому ви є. Більшість фішингових сайтів теж має «https». Чий це сайт, показує тільки основний домен в адресі.

Я ввів лише номер картки, без CVV і коду. Чи є ризик?

Самого номера для списання в інтернеті зазвичай не вистачає, тому прямий ризик невеликий. Але номер разом з вашим ім'ям і телефоном шахраї використовують для переконливого дзвінка «з банку». Будьте насторожі кілька тижнів, а якщо сумніваєтеся - перевипустіть картку.

Куди поскаржитися на фішинговий сайт чи розсилку?

У кіберполіцію через ticket.cyberpolice.gov.ua, а також у сам месенджер, соцмережу чи поштовий сервіс кнопкою «Поскаржитися». Якщо використано назву вашого банку чи служби доставки, перешліть повідомлення в їхню офіційну підтримку: вони можуть добитися блокування сайту.

Коротко

  • Фішинг - підроблене повідомлення і сайт від імені банку, служби доставки, Дії чи держоргану, де ви самі вводите дані картки, паролі чи коди.
  • За даними НБУ, у 2025 році 90% втрат від шахрайства з картками припало на соціальну інженерію, середня втрата - 5 536 грн.
  • Посилання з повідомлень не відкривати: застосунок чи сайт сервісу відкривати самостійно, державні сайти - лише на gov.ua, застосунки - лише з App Store і Google Play.
  • CVV, PIN, коди з SMS і месенджерів, паролі й «доплату» за посилку просять тільки шахраї.
  • Окрема картка для інтернету, ліміти, сповіщення і двоетапна перевірка обмежують шкоду, якщо помилка все ж станеться.
  • Якщо дані вже ввели: блокувати картку, повідомити банк, змінити паролі, завершити чужі сеанси, подати заяву в кіберполіцію.

Джерела

  1. Mind.ua за даними НБУ - шахрайство з картками у 2025 році: 256 тис. операцій, 1,4 млрд грн збитків (+24%), середня втрата 5 536 грн, 83% операцій в інтернеті, 90% втрат через соціальну інженерію (17.04.2026)
  2. Деньги.ua за даними НБУ - середня втрата від шахрайської операції в інтернеті 6 043 грн, 91% збитків в інтернеті, соціальна інженерія 90% проти 84% у 2024 році (17.04.2026)
  3. Дебет-Кредит - НБУ: кампанія з платіжної безпеки #ШахрайГудбай, 90% втрат через соціальну інженерію (16.05.2026)
  4. Дебет-Кредит - Мінцифри: фішинговий сайт з доменом, схожим на Дію, пропонував завантажити фейковий застосунок; Дія доступна лише в App Store і Google Play (08.06.2026)
  5. Мінфін за даними МВС - фейкові «державні виплати» через фішингові сайти; офіційні ресурси держорганів мають закінчення .gov.ua, держава ніколи не запитує CVV, PIN і паролі (05.02.2026)
  6. Головбух за даними ДПС - фейкові листи «від Дії» про податкове відшкодування з посиланням на домен diia-gov[.]com, що просили дані картки з CVV (03.02.2025)
  7. МВС - кіберполіція попереджає про фейкові SMS про посилки від імені поштової служби (англійською)
  8. Комерсант український - Укрпошта: компанія не надсилає повідомлень з анонімних номерів і через сторонні сервіси, для отримання посилки не треба доплачувати чи вводити платіжні дані (англійською, 11.04.2025)
  9. Укрінформ - CERT-UA: SMS «SUDpovistka» з фішинговим сайтом «Електронного суду», що виманював код входу в Telegram (03.06.2023)
  10. Еспресо - ЦПД: фейкові повідомлення «від Apple і Google» про «спонсоровану державою атаку» з посиланням «для захисту» (23.06.2025)
  11. Кіберполіція - подати звернення про кібершахрайство

Матеріал має інформаційний характер і не є фінансовою чи інвестиційною консультацією. Перед рішеннями перевіряйте актуальні умови у банку чи фінансової установи.

Помітили помилку чи застарілу цифру? , ми перевіримо за першоджерелом і виправимо.